Необхідність проведення ґрунтових обстежень

Ґрунтові обстеження відіграють важливу роль у сфері охорони земель та відтворення родючості ґрунтів.

Завершальний етап земельної реформи в Україні потребує підвищення і точності інформації про стан ґрунтових ресурсів. Перше суцільне великомасштабне ґрунтове обстеження було здійснено у 1956-1961 рр. Науковцями було обстежено майже 47 млн. га земель сільськогосподарського використання, виявлено 634 види ґрунтів та встановлено ареали їхнього поширення. Під час обстеження для господарств розроблено близько 10 тис. ґрунтових планів, картограм і рекомендацій та проаналізовано майже 3 млн ґрунтових проб.

Великомасштабні ґрунтові обстеження фактично ознаменували принципово нові підходи до картографування ґрунтів, певною мірою забезпечивши створення об’єктивної бази для обліку ґрунтів, визначення шляхів їх раціонального використання, розроблення рекомендацій щодо застосування агрозаходів у певних ґрунтово-кліматичних зонах.

Проте через відносно невеликий час виникла необхідність у доповненні, поглибленні і перескладанні ґрунтових карт та супровідних до них матеріалів, тому друге «уточнююче» ґрунтове обстеження (його ще називали «коректування» ґрунтових карт) було проведене у 1975-1985 роках на площі 40,2 млн. га. Обсяги фінансування визначалися потребами землевпорядного проектування і відповідно до цього – розміром фінансування. За роки незалежності України ці роботи практично не проводили.

Прийнято вважати, що середній термін чинності ґрунтових карт 15 років (у випадках проведення гідромеліорацій – 5 років). Таким чином, на сьогодні великомасштабні ґрунтові матеріали на територію України є застарілими.

Оскільки деградаційні процеси (водна і вітрова ерозія, дегуміфікація, декальцинація, засолення, осолонцювання, осушення, підтоплення або затоплення тощо) є практично неминучою ознакою сучасного землеробства, вони змінюють не тільки властивості ґрунтів, але й види ґрунтів, тому сучасний фактичний стан ґрунтового покриву гірший, ніж зафіксований на ґрунтових картах. Це не може позначитись на показниках оцінки земель сільськогосподарського призначення, що унеможливлює об’єктивно вирішити питання використання ґрунтів, охорони та відтворення їх родючості.

Разом з тим моніторинг ґрунтів, агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення, кадастрові та оціночні роботи, які проводять різні землевпорядні організації, проводяться на основі старих ґрунтових карт, що призводить до помилок в оцінці земель.

Використання матеріалів ґрунтових обстежень при землеустрої та кадастрі, зокрема, при нормативній грошовій оцінці, є однією із обов'язкових умов, які забезпечують якість майбутніх проектів. Раніше проведені ґрунтові обстеження передбачалися для потреб крупнотоварного сільськогосподарського виробництва виконувалися з точністю, яка на час їх проведення забезпечувала його вимоги.

Також слід зазначити, що за роки радянської влади ґрунтові обстеження були проведені за межами населених пунктів, у їх межах такі роботи практично не були проведені. На сьогоднішній день, коли виникає питання здійснення нормативного грошового оцінювання земель населених пунктів, яка є базою при встановленні земельного податку, орендної плати, рентних платежів під час різних трансакцій, проблема оцінювання земель на основі проведення ґрунтових обстежень є особливо актуальною. Від точності проведення ґрунтових обстежень залежить об’єктивність визначення грошової оцінки земель.

        Ґрунтові обстеження нині необхідні для: зміни цільового призначення, здійснення грошової оцінки земель, зняття родючого шару ґрунту, закладки багаторічних насаджень, здійснення рекультивації земель, створення якісного дизайн-проекту під час ландшафтного проектування тощо.